В сучасних умовах боротьби українського народу за своє існування, питання про захист права на свободу творчості набуває особливого значення. Рівень його забезпечення, можливості реалізації та правомірність обмеження є показником розвитку демократії та важливим інструментом для боротьби з порушеннями прав людини у світі. Творча діяльність у сфері науки є безпосередньо проявом існування людини та основою суспільного прогресу, але без законодавчого закріплення та правового забезпечення державою, свобода творчості лишається беззахисною з усіма негативними наслідками. Для нормального розвитку будь-якої науки така ситуація є неприпустимою, а вітчизняна історія здатна продемонструвати яскраві приклади для обґрунтування цього твердження.
