Війна займає особливе місце серед усіх видів екстремальних ситуацій, оскільки завжди призводить до людських втрат, переміщень, стресів, економічних потрясінь у житті багатьох людей. Ситуації, події та обставини, які виникають в умовах війни, можуть негативно впливати як на фізичне, так і психічне здоров’я особистості. Зазвичай, такі ситуації пов’язані з перебуванням в зоні бойових дій (як військових, так і цивільних осіб), під обстрілами, в зоні масового ураження; наявність великої кількості травм, поранень, що становлять загрозу для життя; раптова насильницька смерть (наприклад, убивство, свідком якого була людина); вимушене переселення з місця постійного проживання; втрата контактів із близькими людьми і страх за свою безпеку та безпеку рідних; раптова втрата житла та майна тощо [1]. Тому, в умовах різкого зростання психічних та поведінкових розладів, спричинених пролонгованим повномасштабним російським вторгненням, побудова системи надання відповідної психологічної допомоги та підтримки населенню є пріоритетним завданням не лише для професійних психологів, а й для лікарів загальної практики, військових медиків на різних етапах медичної реабілітації. У зв’язку з цим, особливого значення набуває розробка нових підходів щодо психологічної підготовки лікаря у закладах вищої медичної освіти в Україні на додипломному рівні за визнаними у світі моделями психологічної медицини.
