Актуальність.Розацеа — це поширене хронічне запальне захворювання шкіри, яке в основному проявляється на щоках, носі, підборідді та лобі з класичним рецидивуючим перебігом та вражає переважно світлі типи шкіри. Патогенез залишається неясним, але складна взаємодія між зовнішніми та внутрішніми факторами може посилити вроджену імунну відповідь і нервово-судинну дерегуляцію. Близько 25% пацієнтів з розацеа мають позитивний сімейний анамнез, хоча гени, специфічні для розацеа, виявлені не були. Проте низка досліджень ідентифікувало однонуклеотидні поліморфізми в бутирофіліноподібному гені 2 (BTNL2) і людському лейкоцитарному антигені – DRA. Обидва гени пов’язані з основним комплексом гістосумісності набутої імунної системи, що вказує на центральну роль порушень регуляції імунної системи в патогенезі розацеа. Пацієнти, що мають дане захворювання, реагують на велику кількість тригерних факторів, таких як зміни температури, спека, холод, фізичні вправи, ультрафіолетове випромінювання, гарячі напої, алкоголь, гостру їжу, кофеїн, ваніль, корицю, ніацин, мариноване м’ясо та молочні продукти.Також необхідно звернути увагу на бактеріальні види мікробіоти шкіри та кишківника пацієнтів з розацеа, такі як Demodex folliculorum, Staphylococcus epidermidis, Bacillus oleronius, Cutibacterium acnes і Helicobacter pylori та їхню роль у патогенезі.