На сьогодні в контексті глобальних інформаційних трансформацій спостерігаються і тенденційні зміни в сучасному мистецтві, зокрема
екранному – до вже традиційних телебачення та кінематографу, додались новітні онлайнові та мультимедійні форми. Розвиток мережевих комунікацій та цифрових технологій сприяє не лише зростанню інтересу аудиторії до документалістики, а й збагаченню її мови новими засобами виразності і розширенню палітри режисерських прийомів, обумовлених рушійними інноваціями в зйомці, монтажі та сценографії. Саме технологічне покращення та спрощення процесу документальної та інформаційно-хронікальної зйомки стало одним із основних чинників активного впровадження документалістики в екранний мистецький простір. Також з цифровими відеоредакторами значно полегшився і збагатився ефектами, анімацією, графікою та іншими візуальними елементами монтажно-тонувальний етап. А розвиток технологій віртуальної та доповненої реальності відкрив нові можливості для створення іммерсивних документальних експериментів, завдяки чому глядачі інтегруються у світ представленої історії з більшою повнотою емоційної рецепції. Так, на думку О. Мусієнко «Подальший хід технічного прогресу продовжує вносити корективи в естетичні характеристики екранних мистецтв» [2].
