Серед усієї різноманітності процесів у природокористуванні агроекосистем, що включені у сферу виробництва сільськогосподарських культур, важко знайти більш складну та цікаву компоненту, ніж дослідження обміну між складовими зовнішнього середовища (енергією космічних чинників), матеріально-технічними та використаними природними ресурсами. Особливо необхідно поліпшити не тільки їх використання, але й завчасно здійснити чітке опрацювання теоретико-методологічних основ щодо критеріїв ефективності космічних чинників у природокористуванні агроекосистем.