Зазвичай у літературі, присвяченій проблемам освіти, домінує підхід, згідно з яким політика та освіта існують як дві протилежні сфери суспільного життя без внутрішнього взаємозв’язку. Їх зовнішній зв’язок допускається у жорстко ієрархічній формі: або освіта підпорядкована політиці, або політика має бути підпорядкована освіті. Перший варіант найчастіше домінує при описі наявної ситуації в соціумі, другий – при конституюванні належного суспільного ладу.
