Проблематика прав і свобод людини і громадянина, починаючи з моменту створення ООН в 1945 році, виступає основоположним об’єктом співробітництва між державами в сучасному міжнародному співтоваристві (див. Преамбулу Статуту ООН 1945 року [1]). Саме тому на рівні такої асоціації сучасних держав, а також на регіональному та двосторонньому рівнях, – з метою деталізації та конкретизації облігаторних обов’язків держав в цій найважливішій сфері взаємодії, – була розроблена, укладена та легалізована на міжнародному та національному рівнях велика кількість багатосторонніх та двосторонніх міжнародних міждержавних договорів, що, по-перше, торкаються великого кола суб’єктів (людина, жінки, діти, інваліди, віруючі, ув’язнені, військові, військовополонені, старі, пенсіонери, спортсмени тощо), по-друге, встановлюють облігаторні зобов’язання їх держав-учасниць (міжнародно-правові зобов’язання держав, зобов’язання держав по підписаних ними міжнародним договорам) відносно широкого кола прав, що визнані їх легально визнаним міжнародним каталогом (особисті, політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні), по-третє, в процесі їх реалізації в різних умовах (мирний час, стан військового стану або війни, екологічні та техногенні катастрофи, інші екстраординарні умови існування та функціонування державності тощо).
Winston P. Nagan & Garry Jacobs. (2012). New Paradigm for Global Rule of Law. CADMUS. A papers series of the South-East European Divisionof the World Academy of Art and Science (SEED-WAAS), 1(4), 130-146.
Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Бакаянова Н.М. (2016). Міжнародні стандарти адвокатури: поняття, система, класифікація. Науковий вісник публічного та приватного права. 2(1). 226–229.
Рабінович П.М. (2016). Міжнародні стандарти прав людини: властивості, загальне поняття, класифікація. Вісник Національної академії правових наук України, 1, 19–29.
Міщук М. & Бєлікова С. (2020). Теоретико-правовий аналіз міжнародних стандартів поводження й тримання засуджених. Legal Bulletin, 106–114.
Ляхівненко С.М. (2011). Міжнародні правові стандарти: до визначення поняття та видової характеристики. Держава і право, 51, 666–672.
Руднєва О.М. (2011). Міжнародні стандарти прав людини та їх роль в розвитку правової системи України: теоретична характеристика: дис. ... д-ра юрид. наук :
00.01. Харків, 411.
Саленко О.В. (2014). Міжнародні стандарти у сфері судоустрою та статусу суддів, їх зміст і класифікація. Jurnalul juridic national: teorie şi practică, 3. 263–269.
