Значна роль морського і внутрішнього водного транспорту в структурі світового економіки є постійно зростаючою, безумовною і переконливою. Ця тенденція підтримується постійним збільшенням кількості світового тоннажу суден. Тому все більш актуальною стає задача підвищення рівня безпеки судноплавства. Поза залежністю від імплементації в практику світового судноплавства найпередовіших науково-технічних досягнень, використання при будівництві та обладнанні суден новітніх технологій, судна працюють у агресивному природному середовищі (солона вода, складні гідродинамічні, гідрологічні та метеорологічні умови, тощо), в умовах напруженого трафіку. На суднах встановлено багато складних конструктивних елементів, пристроїв і обладнання, які функціонують в умовах жорсткого впливу експлуатаційних факторів і можуть відмовити в будь який час. Нормативна база, що регламентує управління суднами і їх експлуатацію, недосконала і має певні недоліки. Найбільш наочно це ілюструє статистика аварійних випадків з суднами.