Інтенсивний розвиток фармацевтичної промисловості і зростання в останні роки неконтрольованого споживання лікарських засобів у медицині та ветеринарії обумовили появу нового виду небезпечних високостабільних забруднюючих речовин. До них відноситься велика група сполук під загальною назвою «фармацевтично активні мікрозабруднювачі» (ФАМ). Їх виявляють у поверхневих і підземних водах, питній воді та грунті і з початку 2000-х років визнають як новий клас ксенобіотиків. ФАМ негативно впливають на навколишнє середовище, проявляючи високу токсичність навіть в незначних концентраціях (від мкг/л до мг/л) [1]. Серед мікроорганізмів, задіяних у процесах природного очищення довкілля від антропогенних ксенобіотиків, значну роль відіграють актинобактерії - типові мешканці водних і ґрунтових екосистем, які здатні до біодеструкції різних класів хімічних речовин і характеризуються широким спектром адаптивних можливостей [2]. Наявність ФАМ у середовищі може викликати у цих бактерій окисний стрес, важливим механізмом захисту від якого є активність антиоксидантного ферменту каталази. Актинобактерії роду Rhodococcus характеризуються високим вмістом каталаз, що забезпечує їм значні переваги перед іншими аеробними біодеструкторами ксенобіотиків [3].
