У статті досліджено взаємодію традиційної культури українських рушників ХХ століття та поп-арту, зокрема через призму творчості Енді Воргола. Аналізується, як естетика рушників вписується у контекст популярного мистецтва та як ці елементи можуть бути переосмислені для збереження ідентичності у сучасному дизайні. У статті також висвітлюються можливості інтеграції орнаментів у графічний дизайн для популяризації української культури.