Сучасна цивілізація проголошує швидке входження до стану Глобального інформаційного суспільства (Окінавська хартія, 2000 р.), якому притаманним є процес цифровізації усіх сторін людського буття. Але ж доречно не забувати й про ризики, які завжди супроводжують усі досягнення на шляху поглиблення розподілу праці, тобто спеціалізації. Очікування від «штучного інтелекту» тих «панацей», які мають бути наслідком всебічно осмислених зусиль природного інтелекту, можуть виявитися нездійсненими. М. Хайдеггер стверджував: хоча людина – мисляча (осмислююча) істота, але сьогодні вона рятується втечею від мислення (заперечуючи це), не розрізняючи два види мислення – обчислююче (світ як об'єкт, відкритий для атак обчислюючого мислення) та осмислююче (для нього часом необхідні вищі зусилля та вміння чекати) [1: с. 103, 104, 107].
References
Хайдеггер М. (1991). Разговор на проселочной дороге. Сб. (пер. с нем.) Москва. Высш. Школа.
Платон. (1993). Собр. соч. В 4 т. Т. 2. (пер. с др.греч.). Москва. Мысль.
Платон. (1994). Собр. соч. В 4 т. Т. 3. (пер. с др.греч.). Москва. Мысль.
Винер Н. (1983). Кибернетика, или управление и связь в животном и машине. (пер. с англ.). Москва. Наука.
