ЗАПОБІЖНИЙ ЗАХІД «ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ»: ДОСВІД АНГЛІЇ ТА УЕЛЬСУ

Abstract

Практика застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (досудове тримання під вартою) викликає занепокоєння в багатьох європейських країнах. Ця проблема актуальна, зокрема, для Великої Британії, а точніше для двох її складових частин – Англії та Уельсу, на території яких діє система англійського права. Застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою є одним із найдискусійніших питань у сфері кримінального правосуддя, оскільки цей запобіжний захід обмежує свободу особи, вину якої поки що не доведено і яка презюмується невинуватою. Тим часом, англійські суди доволі часто обирають запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Так, у середньому на рік реєструється близько 30 тис. випадків поміщення до в’язниці осіб, вина яких не доведена. Ув’язнені, які очікують суду, від загальної чисельності дорослого контингенту в’язниць Англії та Уельсу становлять 12-13 %. Цікавим є той факт, що в середньому, серед обвинувачених, яких утримують під вартою до суду в магістратських судах, тільки 10-15 % засуджують безпосередньо до позбавлення волі (при цьому 60-70 % справ скеровується для подальшого розгляду до суду Корони). У судах Корони ж 70-80 % обвинувачених, яких утримували під вартою до суду, отримують покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.