Skip to main navigation menu Skip to main content Skip to site footer

Military sciences, National security and Security of the State Border

April 4, 2025; Paris, France: VIII International Scientific and Practical Conference «DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE»


МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ ФІКТИВНИХ СТАРТОВИХ ПОЗИЦІЙ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ РАКЕТНИХ ВІЙСЬК ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ЖИВУЧОСТІ В ОБОРОННІЙ ОПЕРАЦІЇ


DOI
https://doi.org/10.36074/logos-04.04.2025.023
Published
11.05.2025

Abstract

Результати аналізу здобутих уроків ведення бойових дій ракетних військ і артилерії під час відсічі широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, доктринального забезпечення армій країн – членів НАТО показали, що значення показника живучості військових формувань ракетних військ в оборонній операції можна максимізувати створенням фіктивних стартових позицій. У статті обґрунтовано науково-методичний апарат для вибору оптимальної кількості фіктивних стартових позицій військових формувань ракетних військ в оборонній операції із застосуванням критерію оптимальності. В основу розробленої методики покладено методи теорії ймовірностей, які за своєю природою дають можливість віднайти причинно-наслідкові зв’язки та закономірності, притаманні масовим випадковим подіям.

References

  1. Головченко, О., Стецюк, Р., & Лісогор, Б. (2024). Аналіз здобутих уроків ведення бойових дій розвідувально-вогневими комплексами під час відсічі та стримування широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Grail of Science, (37), 114–121. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.03.2024.019
  2. Головченко, О., Шевцов, Р., Полоз, О., Яриш, Є., Довгорук, В., & Заїка, С. (2024). Аналіз здобутих уроків ведення бойових дій артилерією під час відсічі широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України у 2022–2023 роках за аспектом організації та ведення контрвогню. Grail of Science, (39), 215–224. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.10.05.2024.031
  3. Головченко, О., Іщенко, О., & Линок, Н. (2021). Здобуті уроки ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в ході збройного конфлікту на сході України за аспектом живучості в 2014–2015 роках. Воєнно-історичний вісник, 39(1), 82–96. https://doi.org/10.33099/2707-1383-2021-39-1-82-96
  4. Репіло, Ю., Головченко, О., & Іщенко, О. (2021). Контент-аналіз уроків збройного конфлікту в нагірному Карабасі щодо вогневої підтримки військових формувань Азербайджану в наступальних діях. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки, 84(1), 86–99. https://doi.org/10.32453/3.v84i1.805
  5. Репіло, Ю., Головченко, О. & Купрієнко, Д. (2022). Модель застосування ракетних та артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в операції (бою) з використанням теорії випадкових процесів зі скінченною множиною станів. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, 2 (44). 28–37. https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-44-2-28-37
  6. Головченко, О., Шевцов, Р., Іщенко, О., Лихольот, О., Гриценко, А., & Горб, Д. (2024). Методика визначення оптимальної кількості фіктивних закритих вогневих позицій артилерійських підрозділів для забезпечення їх живучості в операціях (діях). Social Development and Security, 14 (1), 55-65. https://doi.org/10.33445/sds.2024.14.1.6
  7. Головченко , О., Защитніков , С., & Отрошок , С. (2025). Ідентифікація сутності термінів “живучість” і “дії із забезпечення живучості” в теорії військового управління армій країн – членів нато. Collection of Scientific Papers «ΛΌГOΣ», (January 24, 2025; Seoul, South Korea), 134–141. https://doi.org/10.36074/logos-24.01.2025.027
  8. Репіло, Ю., Головченко, О. & Ріман, О. (2023). Методика визначення пріоритетності ракетних та артилерійських підрозділів для їх оснащення безпілотними системами. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, 2 (47). 55–66. https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-47-2-55-66
  9. Maistrenko, O., Karavanov, O., Riman, O., Kurban, V., Shcherba, A.,
  10. Volkov, I., Kravets, T., & Semiv, G. (2021). Devising a procedure for substantiating the type and volume of redundant structural-functional elements of reconnaissance-firing systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(3 (110), 31–42. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.229031
  11. Репіло, Ю. Є., & Головченко, О. В. (2021). Модель ведення бойових дій артилерійськими підрозділами під час вогневої підтримки у ході ведення наступальних дій. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, 1 (40). 153–162. https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-153-162
  12. Головченко, О. (2021). Математична модель застосування артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в наступі. Grail of Science, (6), 90–92. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.016
  13. Репіло, Ю., & Головченко, О. (2021). Обґрунтування показників та критерію можливої живучості артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в наступальних діях. Системи озброєння і військова техніка, (3(67), 39–44. https://doi.org/10.30748/soivt.2021.67.05
  14. Кондратенко, Є., Стецюк, Р., & Головченко, О. (2023). Аналітико-стохастична модель ведення бойових дій розвідувально-вогневим комплексом під час вогневої підтримки з використанням теорії марковських випадкових процесів із безперервним часом. Grail of Science, (29), 97–103. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.07.07.2023.015
  15. Гриценко, А., & Федоров, Д. (2023). Модель застосування артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в оборонних діях. Collection of Scientific Papers «ΛΌГOΣ», (May 26, 2023; Boston, USA), 109–114. https://doi.org/10.36074/logos-26.05.2023.028
  16. Кондратенко, Є. (2024). Удосконалена методика оцінювання живучості артилерійських підрозділів у наступальному бою. Grail of Science, (39), 249–258. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.10.05.2024.034
  17. Бакалов, В., Кузьменко, В., Нікітченко, В., & Яриш, І. (2022). Математичне моделювання живучості артилерійського підрозділу під час ведення бойових дій. Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, 12(2), 4-11. https://doi.org/10.37701/dndivsovt.12.2022.01
  18. Golovchenko, O. (2020). Content-analysis of trends of waging warfare by the army of the armed forces of the Russian Federation. Sciences of Europe, 58(2 (2020), 54–61. https://www.europe-science.com/archive/
  19. Golovchenko, O., & Ishchenko, O. (2020). Infantry division of the armed forces of the Russian Federation: analysis of combat opportunities and their influence at the survivability artillery units in armed conflicts. The scientific heritage, 55(5 (2020), 27–33. http://www.scientific-heritage.com/archive/
  20. Головченко, О. (2021). Тенденції ведення збройної боротьби армією російської федерації – дослідження через призму контент-аналізу. Грааль Науки, (7), 122–124. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.020
  21. Приміренко, В. М. (2016). Обґрунтування рекомендацій щодо визначення оптимальної кількості хибних пускових установок розміщених на позиціях у складі військового формування ракетних військ. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони, 1 (25), 92–96. http://nbuv.gov.ua/UJRN/sitsbo_2016_1_20
  22. Генеральний штаб Збройних Сил України. (2022). Доктрина(2022) – ракетні війська і артилерії. (СДП 3-06,07(03).01).
  23. Барабаш, Ю. (1999). Основи теорії оцінювання ефективності складних систем (методологія військово-наукових досліджень). НАОУ.
  24. Городнов, В. П., & Гогонянц, С. Ю. (2010). Удосконалена аналітико-стохастична модель протиповітряного бою. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони, 2. 5–10. http://nbuv.gov.ua/UJRN/sitsbo_2010_2_3