Спочатку більшість країн діяли на основі детальних переліків секторів, компаній або окремих активів (найменш обмежувальний підхід), які забезпечують більшу передбачуваність для інвесторів. З розвитком сприйняття ризиків галузеві переліки поступилися місцем міжгалузевим механізмам перевірки підприємств будь-якого сектору або поєднанню міжгалузевих і галузевих механізмів [1].