У статті здійснено теоретичний аналіз взаємозв’язку між рівнем самооцінки особистості та впевненістю у власній здатності реалізувати майбутні сімейні ролі, зокрема батьківства та партнерства. Окреслено роль самооцінки як базового компонента «Я-концепції», що впливає на самоприйняття, емоційну зрілість і готовність до побудови міжособистісних стосунків. Розглянуто психологічні механізми формування впевненості в сімейній ролі через призму засвоєння моделей батьківської поведінки, сімейних сценаріїв та соціального порівняння. Особливу увагу приділено гендерним аспектам, що зумовлюють специфіку переживання старшокласників майбутніх сімейних ролей. Зроблено висновок про необхідність підтримки формування позитивної, стабільної самооцінки у старшокласників як передумови усвідомленого ставлення до сім’ї.