DDoS-атаки залишаються однією з найбільш критичних загроз для сучасних комп’ютерних мереж, оскільки здатні вивести з ладу критичні сервіси та інфраструктуру. Зростання обсягів трафіку, кількості та масовості DDoS-атак[4], широке впровадження шифрування та поява нових, раніше невідомих типів атак суттєво ускладнюють застосування традиційних методів виявлення, які ґрунтуються на сигнатурному аналізі та статичних моделях. Такі методи виявляють атаки лише за заздалегідь відомими шаблонами та не здатні адаптуватися до зміни характеристик трафіку та появи нових атак. Це обумовлює необхідність розробки підходів, здатних до адаптації в режимі реального часу та ефективної роботи у потокових середовищах.