У сучасних умовах ведення бойових дій, коли Збройні Сили України функціонують у режимі повномасштабної збройної агресії, питання підбору та розстановки осіб офіцерського складу в органах військового управління набуває надзвичайної ваги. Йдеться не лише про раціональне кадрове забезпечення, а про формування лідерського ядра, здатного управляти військовими організаційними структурами в умовах нестабільності, ризику, морального та фізичного виснаження. У цьому контексті особливого значення набувають принципи валідності, надійності та етичності в оцінюванні лідерських компетентностей офіцерів, які мають стати концептуальною основою як на етапі підбору, так і в подальшій розстановці кадрових ресурсів.