Проблема розвитку зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ) залишається з найактуальніших у сучасній логопедії. Формування навичок монологічного мовлення є складним процесом, який потребує спеціальних методик та підходів для дітей із мовленнєвими порушеннями. Особливого значення має пошук ефективних засобів корекційно-розвивальної роботи, які б враховували специфіку розвитку дітей цієї категорії та сприяли комплексному впливу на всі компоненти мовленнєвої системи.