Стаття присвячена дослідженню ризиків конфіденційності, пов’язаних із публічністю індикаторів онлайн-статусів у месенджері Telegram, та висвітленню проблеми порушення принципу «приватність за замовчуванням», коли часові мітки стають загальнодоступними одразу після реєстрації користувача в соцмережі. Згідно з положеннями політики конфіденційності Telegram – їхня команда намагається вживати всіх відповідних технічних та організаційних заходів для забезпечення належного рівня безпеки даних відповідно до можливих ризиків. Проте факт того, що часові мітки «online/offline» настільки легко можуть бути зібраними із використанням інструментів автоматизації та офіційної бібліотеки взаємодії з Telegram API – ставить під сумнів дотримання своїх зобов’язань [11]. Таким чином, у цій роботі наглядно розглядається трактування індикаторів онлайн-статусів як відкритої інформації, процес збору якої підпадає під визначення методології OSINT. На відміну від традиційних OSINT-даних (наприклад, контент дописів, зображень чи публічних документів), які несуть змістовну інформацію, під час OSINT-розслідувань інформація про онлайн буде розкривати інформацію про поведінкові характеристики – частоту та тривалість використання соцмереж. Як результат, подана стаття надає рекомендації щодо зниження ризиків витоку чутливих даних. Пропонуються рішення орієнтовані як на користувачів, так і на розробників, що дозволять підвищити загальний рівень інформаційної безпеки (ІБ).