У XXI столітті національна безпека та соціокультурна стійкість стали нерозривно пов’язані з кіберпростором. Інформаційно-психологічні операції (ІПСО), які раніше використовували лише традиційні медіа, нині трансформувалися у високотехнологічні, алгоритмічно підсилені атаки на когнітивний простір цільових аудиторій. Якщо прямі кібератаки на критичну інфраструктуру є загрозою для фізичних систем, то дезінформація несе небезпеку для соціальної інфраструктури та інституту довіри.
