Історико-культурні зв’язки між Україною та Балтійськими республіками – Латвією та Литвою простягуються ще з часів ІндоЄвропи, балтослов’нської єдності на початку н. е., Київської Русі тощо. Національно-демократичного забарвлення вони набули у першій чверті ХХ століття. Далі ці стосунки були продовжені у минулий історичний період, а з 1991 вони набули значення братніх міждержавних. Така єдність особливо акцентується у час українського спротиву неоімперським зазіханням. У статті розглядаються факти з історії діяльності видатних літераторів, чиї праці та громадська діяльність сприяли міжкультурним комунікаціям наших народів у різних формах. Особлива увага приділена історії публікаційно-друкарській діяльності в зазначених країнах: вона певним чином відтворює шлях українсько-балтійської єдності в різних умовах і обставинах.
