У статті досліджуються глобальні тенденції розвитку креативної зайнятості в умовах формування постіндустріальної економіки. Обґрунтовано, що креативна зайнятість виступає однією з ключових форм інтеграції людського капіталу, знань та інновацій у сучасні соціально-економічні процеси, трансформуючи традиційні моделі ринку праці та структуру світового господарства. Проаналізовано основні теоретичні підходи до трактування креативної зайнятості та креативних індустрій у контексті економіки знань і цифрової економіки. На основі узагальнення міжнародних статистичних даних та аналітичних звітів окреслено динаміку та структурні особливості зайнятості у сфері креативних індустрій у провідних країнах світу. Визначено ключові фактори зростання креативної зайнятості, серед яких технологічний прогрес, цифровізація, глобалізація ринків праці, зміна характеру трудових відносин та зростання попиту на нематеріальні активи. Акцентовано увагу на соціально-економічних наслідках поширення креативної зайнятості для розвитку національних економік і світового господарства загалом, а також на основних викликах, пов’язаних із нерівністю доступу до креативних професій, нестабільністю зайнятості та трансформацією системи соціального захисту. Зроблено висновок про стратегічну роль креативної зайнятості як драйвера конкурентоспроможності та сталого розвитку в умовах постіндустріальної економіки.
