Інноваційний розвиток ідентифікують за різноманітними класифікаційними ознаками, які утворюють базу економічних знань, що в основі містять продуктові, технологічні та управлінські інновації [1]. Актуалізуємо вагу зазначеного розвитку за змістом: економічним, технологічним, управлінським та соціальним, адже гармонізація стратегії підприємств, установ та організацій, особливо фінансового характеру, дозволяє здійснювати контрольоване управління усіма процесами та взаємозв’язками [2, 3]. З позиції І. Франка, який популяризував декомпозицію макрофінансового аналізу, важливе значення мікрорівня, а саме взаємного впливу юридичних і фізичних осіб один на одного [4], управління фінансовою системою країни має враховувати ефективність національної безпеки країни