У сучасних умовах глобальна торгівля дедалі більше розвивається під впливом геополітичних чинників, що зумовлює трансформацію класичної моделі глобалізації у напрямі геоекономічної фрагментації. Посилення стратегічної конкуренції між центрами економічної сили, зростання ролі санкцій, торговельних обмежень, технологічного протекціонізму та безпекових міркувань спричиняють розшарування світового торговельного простору [1,4]. У цих умовах виникає потреба теоретичного осмислення сутності та форм геоекономічної фрагментації світової торгівлі.
