Skip to main navigation menu Skip to main content Skip to site footer

Philosophy and Political science

October 14, 2022; Oxford, UK: IV International Scientific and Practical Conference «THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS»


АПРІОРНЕ (ПІ)ЗНАННЯ З ПОЗИЦІЙ ДІАЛЕКТИЧНОЇ ОСЦИЛЯТОРНОЇ ЛОГІКИ


  • Павло Денисюк
DOI
https://doi.org/10.36074/logos-14.10.2022.25
Published
23.10.2022

Abstract

Людство потребує знань, які давали б йому можливість успішніше розвивати свою діяльність (практику) та прогнозувати майбутнє. Одна з проблем на шляху отримання знань – «… залишається недостатньо дослідженою проблема «апріорності» … [1]. Апріорними називають такі знання, які не залежать від досвіту, від практичної діяльності людини. І. Кант пише: «… хоча все наше знання починається з досвідом, це не означає, що воно все походить від досвіду» [2]. Існує думка, що «… ніяких законів, притаманних мисленню апріорі, усупереч Канту, немає» [3].

References

  1. Комаха, Л. Г. (2016) Необхідність епістеми «апріорного» в аргументах «концептуального прагматизму». Філософські обрії. (35), 112–120.
  2. Кант, І. (2000) Критика чистого розуму (І. Бурковський, пер. з нім.). Київ: Юніверс.
  3. Акулов, В. (2008). Фундамент познания. О курсе «Философия и методология науки» для аспирантов. Беларуская думка. (5), 70–76.
  4. Денисюк, П. В. (2017) Двоєдиний конструкт діалектичної логіки. Філософські обрії. (37), 68–77.
  5. Денисюк, П. В. Осцилляторная диалектика и логика. Interdisciplinary research: scientific horizons and perspectives: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the I International Scientific and Theoretical Conference (Vol. 2, с. 82–85). March 12, 2021, Vilnius, Republic of Lithuania: European Scientific Platform.
  6. Князева, Е. Н. (ред.) (2012). Эволюционная эпистемология. Антология. Москва: Центр гуманитарных инициатив.
  7. Knyazeva, H. & Kurdyumov, S. P. (2001). Nonlinear synthesis and co‐evolution of complex systems. World Futures. (57/3), 239–261.
  8. Vallverdú, J., Castro, O., Mayne, R., Talanov, M., Levin, M., Baluška, F., Gunji, Y., Dussutour, A., Zenil, H., & Adamatzky, A. (2018). Slime mould: The fundamental mechanisms of biological cognition. Biosystems, (165), 57–70.
  9. Alles, D. L. (2013). The Evolution of the Universe. Western Washington University.
  10. Князева, Е. Н. (2013). Атомизм и холизм в современной теории сложности. Философия и культура. (6/66), 736–745.
  11. Гегель, Г. В. Ф. (1974). Энциклопедия философских наук. Т. 1. Наука логики. Москва: Мысль.
  12. Назаретян, А. П. (2015) Мегаистория и её «загадочная сингулярность». Вестник РАН. (85/8), 755–764.
  13. Barrow, J. D. & Tipler, F. J. (1988). The anthropic cosmological principle. Reason Papers. (13), 217–223.
  14. Danchin, E. & Charmantier, A. (2011). Champagne F. Beyond DNA: integrating inclusive inheritance into an extended theory of evolution. Nature Rev Genet. (12), 475–486.