У межах сучасного наукового дискурсу класична модель аудиторської діяльності, що десятиліттями базувалася на ретроспективній перевірці первинної документації та селективному тестуванні, зазнає докорінної методологічної трансформації. Стрімка експансія корпоративних інформаційних систем та безперервність транзакційних потоків у цифровій економіці зумовлюють незворотний перехід від статичного контролю «постфактум» до динамічної моделі безперервного аудиту (Continuous Auditing).
