Поліпрагмазія – о дночасне призначення численних лікарських засобів – традиційно асоціювалася з геріатрією та хронічними неінфекційними захворюваннями. В практиці лікаря-інфекціоніста вона набуває специфічного виміру: емпіричне розширення антимікробного спектру, рутинна «терапія прикриття» та багатокомпонентна супровідна фармакотерапія формують ятрогенну поліпрагмазію з прямим впливом на селекцію та поширення резистентних мікроорганізмів