Окупація заходу України в період Другої світової війни складалася з двох етапів: перша окупація відбувалась впродовж 1–17 вересня 1939 р. i друга – 22 червня 1941–1944 рр. Передусім німецькі загарбники проводили ліквідацію та обмеження всіх інституцій, які розвивали у суспільстві усвідомлення власної ідентичності, прагнення незалежної та самостійної держави.Таке явище є характерним для тоталітарних окупаційних режимів, зокрема і німецькому. Серед інституцій, які підлягали першочерговій ліквідації та навіть знищенню, чільне місце займала саме Римсько-Католицька Церква, яка стояла на захисті моральних ідеалів суспільства та реагувала на виклики соціуму [6].