Вітчизняною та зарубіжною промисловістю випускається широка гамма різноманітного високопродуктивного обладнання для післязбиральної обробки і зберігання зернових, однак ціна та рівень експлуатаційних витрат роблять його практично недосяжними для більшості фермерських господарств. Насамперед це стосується зерносушарок, застосування яких потребує великих капітальних та експлуатаційних витрат, ще й спеціально підготовленого персоналу. Проблема посилюється тим, що зберігання зерна безпосередньо в умовах господарств знову ж таки потребує його регулярного кондиціювання за вологістю. Тому створення малогабаритних зерносушарок продуктивністю 1-3 т/год., дешевих у виробництві та невибагливих в експлуатації, є актуальним.
