Skip to main navigation menu Skip to main content Skip to site footer

Medical sciences and Public health

March 31, 2023; Zurich, Switzerland: IV International Scientific and Practical Conference «GRUNDLAGEN DER MODERNEN WISSENSCHAFTLICHEN FORSCHUNG»


МОЖЛИВОСТІ ВПЛИВУ ДІАФРАГМАЛЬНОГО ДИХАННЯ В РЕЖИМІ БІОЛОГІЧНОГО ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ


DOI
https://doi.org/10.36074/logos-31.03.2023.55
Published
14.04.2023

Abstract

Вступ. Важливою умовою адаптації організму людини до метаболічних потреб є координація фізіологічних процесів, зокрема дихання та регуляції серцевого ритму [1]. Вона проявляється синусовою дихальною аритмією
(СДА) – фізіологічними коливаннями тривалості серцевого циклу, що пов’язані з дихальною періодикою. При вдиху відбувається активація симпатичної ланки автономної нервової системи (АНС), а при видиху, навпаки, посилюється тонус парасимпатичної ланки АНС. Така почергова активація відділів АНС є причиною пришвидшення та сповільнення серцевого ритму. Вказані коливання ЧСС вносять значний вклад у загальну варіабельність серцевого ритму (ВСР), зокрема у високочастотну ділянку його спектру у діапазоні 0.15–0.4 Гц (HF), яку часто розцінюють як неінвазивний показник активності парасимпатичної ланки АНС [2-5]. Багато авторів пов’язує велику ВСР із зростанням адаптаційного потенціалу людини. Вважається, що вона має позитивний вплив на перебіг різних захворювань та патологічних станів, зокрема автономні дисфункції, депресія, стрес, бронхіальна астма, та ін.

References

  1. Servant, D, Logier, R, & Mouster, Y. (2009). Heart rate variability. Applications in psychiatry. Encephale, 35 (5), 423-428.
  2. Громнацька, Н. М. (2014). Сучасні погляди на дисфункцію автономної нервової системи як патогенетичний чинник розвитку метаболічного синдрому у дітей. Современная педиатрия, (7), 41-5. doi: 10.15574/SP.2014.63.4
  3. Вадзюк, С. Н. (2017). Особливості автономної регуляції діяльності серця в молодих осіб з різною величиною артеріального тиску при І та ІІІ типах погоди. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, 7-С, 39-41.
  4. Йолтухівський М.В., & Іщенко Г.О. (2014). Кореляції між показниками кардіоінтервалографії та антропо-соматотипологічними параметрами у здорових чоловіків поділля першого зрілого віку різних соматотипів. Вісник Вінницького національного медичного університету, 1 (1), 15-18.
  5. Скиба, О. О. (2017). Патогенетичні особливості формування вегетативних дисфункцій у підлітків залежно від їх морфологічного статусу. Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, медицина, 8 (1), 46–50. doi: 10.15421/021709
  6. Lehrer, P, Woolfolk, R, & Sime, W. (2007). Biofeedback training to increase heart rate variability:Principles and practice of stress management, 3 rd ed.New York: Guilford Press, 227-248.
  7. Sherlin, L, Gevirtz, R, & Wyckoff, S. (2009). Effects of Respiratory Sinus Arrhythmia Biofeedback Versus Passive Biofeedback Control. International Journal of Stress Management, 16(3), 233-248.
  8. Aritzeta, A., Soroa, G., Balluerka, N., Muela, A., Gorostiaga, A., & Aliri, J. (2017). Reducing anxiety and improving academic performance through a biofeedback relaxation training program. Appl Psychophysiol Biofeedback, 42 (3), 193–202. (DOI: 10.1007/s10484-017-9367-z.)
  9. Фекета, В. П., Глеба, Л. А., Паламарчук, О. С., Савка, Ю. М., & Ківежді, К. Б. (2016). Варіабельність серцевого ритму у здорових осіб за умов діафрагмального дихання в режимі біологічного зворотного зв’язку. Фізіол.журн., 62 (4), 66-75.
  10. Фекета, В. П., Мелега, К. П, & Паламарчук, О. С. (2015). Динаміка показників варіабельності серцевого ритму у здорових осіб молодого віку під впливом діафрагмального дихання в режимі біологічного зворотного зв’язку. Science and Education a New Dimension. Natural and Technical Sciences, III (8), 73, 14-17.