Актуальність. Хантавіруси є РНК-умісними вірусами з оболонкою та негативно-ланцюговими геномами, які належать до родини Bunyaviridae та роду Hantavirus. Хантавіруси можуть спричиняти два типи інфекцій у людей: геморагічну гарячку з нирковим синдромом (ГГНС) і хантавірусний легеневий синдром. Зараження людини, зазвичай, є випадковим і відбувається, коли виділення гризунів, що містять вірус (сеча, фекалії, слина), потрапили в аерозоль. Понад 70 % випадків ГГНС трапляються в сільській місцевості з неналежними умовами утримання та великою популяцією гризунів, а більшість інфікованих пацієнтів становлять особи, які мешають або працюють в безпосередній близькості від інфікованих гризунів (фермери, дроворуби, мандрівники тощо). Основними факторами патологічного процесу, що відбувається в ураженому організмі, є підвищена проникність судин, гостре ураження нирок і порушення згортання крові. Рівень смертності від ГГНС коливається в межах 5–15 % залежно від виду збудника. Вважають, що прямий вплив вірусу на ендотеліальні клітини, а також імунна відповідь на нього відіграють ключову роль у патогенезі цього захворювання [1].