Серед усіх випадків сечокам'яної хвороби саме уретеролітіаз діагностують у 20-50% випадків [1-2]. Як відомо, уролітіаз уражає населення переважно працездатного віку (приблизно в 65-70% випадків), формуючи певну медико-соціальну та економічну проблему. Наявність конкременту у тканині нирки порушує її мікроциркуляцію та супроводжується виникненням гіпоксично-ішемічних розладів, особливо в її тубулярному відділі [3].