Сучасна російсько-українська війна стала якщо не основним, то вкрай важливим серед інших чинників пошуку свого інтелектуального коріння у різноманітних наукових галузях. Помітною є тенденція інтелектуалів у віднайденні традицій національних наукових шкіл, перепрочитанні джерел, пошуку ідентичності різних наукових галузей. Подібні процеси ми можемо спостерігати і в соціології. Серед маловідомих (або ж і невідомих дослідників-соціологів) є ті, які працювали в межах соціології як на території українських земель, так і за кордоном. Після завершення Другої світової війни Західна Німеччина стала центром концентрації українства за кордоном. Там зосередилися представники різних професій, серед них значним був відсоток інтелігенції, зокрема, науковців та освітян. Вони доклали чималих зусиль для розвитку української вищої освіти в еміграції. У Західній Німеччині, в Мюнхені, Український Вільний Університет (УВУ)[1] став центром збереження національно-культурної ідентичності українців та консолідації вчених-суспільствознавців різних поколінь, вихідців з різних регіонів України, які опинилися на еміграції. Серед інших до таких інтелектуалів, дослідників і викладачів належить В. Янів.