Активний розвиток інтермедіального дискурсу в постмодерністській літературі супроводжувався певним розмиттям раніше існуючих меж та рамок щодо форми чи структури наративу. Внаслідок цього кореляція мистецьких явищ у вигляді інтермедіальності знайшла своє відображення в абсолютно всіх складових літературного твору та зумовила певну наративну специфіку.