Skip to main navigation menu Skip to main content Skip to site footer

Geography and Geology

June 23, 2023; Oxford, UK: V International Scientific and Practical Conference «THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS»


ВИКОПНА ДЕРЕВИНА МІОЦЕНУ РОЗТОЧЧЯ З «КОЛЕКЦІЇ ФОСИЛІЙ РОСЛИННИХ І ТВАРИННИХ РЕШТОК ПАЛЕОНТОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА» – НАУКОВОГО ОБ’ЄКТА НАЦІОНАЛЬНОГО НАДБАННЯ


DOI
https://doi.org/10.36074/logos-23.06.2023.85
Published
05.07.2023

Abstract

Розточчя представляє собою цінність як унікальний природний об’єкт з естетичними й мальовничими краєвидами та широким спектром пам’яток природи (геоморфологічних, геологічних, гідрологічних, стратиграфічних, палеонтологічних, тектонічних та ін.), що привертав і надалі привертає увагу не лише науковців природничих галузей, але й туристів різних верств населення. Ця територія приховує ще багато таємниць, які чекають свого відкриття. Одним з таких унікальних природних утворень цього регіону є скам’янілі стовбури дерев неогенового віку, які у світовому масштабі фігурують під назвами «петрифікації», «ксеноліти» або «скам’янілий ліс». Скам’яніле дерево – це унікальний самоцвіт, який цікавий не тільки своїми декоративними властивостями, але і своїм походженням. Такі палеоботанічні знахідки на глобальному рівні рідкісні, потребують специфічних умов поховання, приваблюють своєю незвичністю та загадковістю і мають науково-дослідне, культурно-освітнє і комерційне значення. Ці фітофосилії, як і будь-які палеонтологічні знахідки, є неоціненні, оскільки представляють собою кам’яний палеонтологічний літопис, який зберігає інформацію про давні викопні організми далекого минулого. Вони створюють уявлення та розуміння про таксономічний склад порід дерев, які проростали сотні, тисячі, мільйони років тому, палеокліматичні умови середовища, палеоекологічні та палеогеографічні особливості регіонів, в яких вони виявлені. Окремої уваги заслуговують мінеральні заміщення органічної складової викопної деревини, які на сьогодні не мають однозначного погляду серед науковців, залежать від комплексу чинників, мають багатостадійну природу, є унікальними для кожного окремого випадку і потребують детального вивчення. Крім того, їхня цінність й унікальність полягає в тому, що їх використовують у побуті як будівельний, оздоблювальний (облицювальний) і колекційний матеріал, оскільки мають естетичний вигляд і приваблюють своєю красою.

References

  1. Зінько Ю.В., Богуцький А.Б., Брусак В.П., Гнатюк Р.М., Шевчук О.М., Кромпєц М., Бурачинський Я. Міжнародний парк «Кам’янілий ліс Розточчя»: концепція та програма формування // Науковий вісник НЛТУ України. 2010. Вип. 20.16. 33–45.
  2. Areń B. Taxodioxylon sequorenum Goth. // Przegl. Geol. Vol. 40. 1992. 743.
  3. Brzyski B. Skamieniałe drzewa sprzed milionów lat na Roztoczu. Roztoczańskie spotkania T. ІІ. Wyd. Roztoczański Park Narodowy, Zwierzyniec 2000.
  4. Heflik W. Badania skamieniałych pni drzew z Roztocza // Prace Muzeum Ziemi, № 3. 1996.
  5. Klusek M. Fossil wood from the Roztocze region (Miocene, SE Poland) – a tool for palaeoenvironmental reconstruction // Geol. Quart., 50 (4): 2006. 465–474. Warszawa
  6. Maruszczak H. Skamieniałe szczątki drzew na Roztoczu (Polska SE, Ukraina NW) // Przegląd Geologiczny. Vol. 49. Nr 6. 2001.
  7. Mitzutani S. Silica minerals in the early stages of diagenesis // Sedimentology. 1970. 15. 419–436.
  8. Mustoe G.E., Dillhoff Th.A. Mineralogy of Miocene Petrified Wood from Central Washington State, USA // Minerals. 2022. 12(2). 131.
  9. Skamieniałe drzewa i Długoszowa hipoteza – http://roztocze.it.home.pl/roztocze/texts/prz002.htm#_fr16