Skip to main navigation menu Skip to main content Skip to site footer

Pedagogy and Education

September 29, 2023; Bologna, Italy: IV International Scientific and Practical Conference «RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE»


ДЕОНТОЛОГІЧНЕ ЗНАННЯ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ІТ-ФАХІВЦЯ


DOI
https://doi.org/10.36074/logos-29.09.2023.54
Published
11.10.2023

Abstract

Деонтологія відіграє важливу роль у сучасному етичному дискурсі. Цей підхід до моралі зосереджується на обов'язках і правилах, які керують нашими вчинками. Структурування деонтологічного знання відіграє критичну роль у його розумінні та застосуванні. Деонтологія базується на ідеї, що існують обов'язки, які ми повинні виконувати, незалежно від наших бажань чи наслідків. Основні складові деонтологічного підходу включають у себе поняття "імперативу обов'язку" і "поваги до особи". Ці принципи визначають основні рамки нашого морального поведінки. Обов'язок в деонтології виступає як невід'ємна частина моральної сфери. Він накладає на нас конкретні дії, які маємо виконати в певних ситуаціях. Структурування цих обов'язків дозволяє нам краще розуміти їх призначення та обсяг. Важливо визначити конкретні норми та правила, які випливають з деонтологічних принципів. Наприклад, у професійній етиці, це можуть бути принципи конфіденційності, правдивості та відповідальності. Структурування цих норм допомагає забезпечити їх правильне застосування в конкретних ситуаціях.

References

  1. Alexander Larry, Moore Michael. (2007). Deontological Ethics. Stanford Encyclopedia of Philosophy, Nov 21. Вилучено із: http://plato.stanford.edu/entries/ethics-deontological/#DeoThe
  2. Freeman S. (1994) Utilitarianism, Deontology, and the Priority of Right. Philosophy and Public Affairs.. № 23 (4). 313–349.
  3. Scheffler S. (1992). Human Morality. Oxford: Oxford University Press.
  4. Scanlon Thomas Michael (1998) What We Owe to Each Other. Harvard University Press.
  5. Ross. W.D. (1988). The right and the good. Indianapolis : Hackett Pub. Co.
  6. Yama H. (2019). Morality and Contemporary Civilization: A Dual Process Approach. Adapting Human Thinking and Moral Reasoning in Contemporary Society / Hiroshi Yama (Osaka City University, Japan) and Veronique Salvano-Pardieu (University of Tours, France) (eds.). IGI Global. 92-114.
  7. Hart H. L. A. (1961). The Concept of Law. Oxford: Clarendon Press.
  8. Gillon R. (1985). Deontological Foundations For Medical Ethics? British Medical Journal (Clinical Research Edition). 1985. Vol. 290, №. 6478. 1331–1333.
  9. Васильєва М. П. (2003). Теорія педагогічної деонтології. Харків: ППВ «Нове слово».
  10. Чумак Л. В. (2011). Деонтологія – наука про поведінку фахівців системи «людина-людина». Педагогічні науки. 2011. Вип. 60. 297–302.
  11. Діордіца І. (2019). Засади кібернетичної деонтології через співвідношення сущого та належного. Підприємництво, господарство і право. №12. 244–249.
  12. Матвійчук А. В. (2014). Екологічна деонтологія: філософсько-методологічне осмислення наукових перспектив: монографія. Рівне: О. Зень.

Most read articles by the same author(s)