Skip to main navigation menu Skip to main content Skip to site footer
##common.pageHeaderLogo.altText##

Philosophy and Political science

November 24, 2023; Seoul, South Korea: III International Scientific and Practical Conference «THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS OF MODERN SCIENTIFIC RESEARCH»


ВІД ГЕНОЦИДУ 1932–1933 РР. ДО ГЕНОЦИДУ 2022–2023 РР.): ТЯГЛІСТЬ РОСІЙСЬКОЇ НЕОІМПЕРСЬКОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ


DOI
https://doi.org/10.36074/logos-24.11.2023.49
Published
28.11.2023

Abstract

У статті аналізуються особливості російської неоімперської політики в Україні у ХХ – ХХІ ст., а також тяглість такої політики та геноцидних практик щодо українців. Методологічною основою даного дослідження виступає інтегративний підхід, який спрямований на вивчення Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. та геноциду українського народу 2022–2023 рр. під час повномасштабної російсько-української неоімперської війни.

References

  1. Воропаєва, Т.С. (2008). Інтегративний потенціал сучасного українознавства: теоретико-методологічні аспекти. VІІ Міжнародний конгрес україністів. Збірник наукових статей. Освіта. Українознавство (с. 45–54) / Голов. ред. Г. Скрипник. Київ, Україна: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ.
  2. Averianova, Nina & Voropaieva, Tetiana. (2020). Transformation of the Collective Identity of Ukrainian Citizens After the Revolution of Dignity (2014–2019). Kyiv-Mohyla Humanities Journal, (7), 45–71.
  3. Piaget, Jean. (1972). L’epistemologie des Relations Interdisciplinaires. L’interdisciplinarite: problemes d’enseignement et de recherche dans les universites. Paris: OCDE.
  4. Wilber, Ken. (1993). The Spectrum of Consciousness. Theosophical Publishing House.
  5. Wilber, Ken. (1997). An Integral Theory of Consciousness. Journal of Consciousness Studies, (4.1), 71–92.
  6. Wilber, Ken. (2005). Introduction to Integral Theory and Practice: IOS Basic and the AQAL Map. AQAL Journal of Integral Theory and Practice, (1.1), 2–38.
  7. Volckmann Russ. (2006). A Transdisciplinary Mind: An Interview with Ian Mitroff. Integral Review Journal, (2.1), 25–42.
  8. Kiyashhenko, Larisa & Moiseev, Viacheslav. (2009). Philosophy of transdisciplinarity. Moscow: IFRAN.
  9. Князева, Е.Н. (2011). Трансдисциплинарные стратегии исследований. Вестник Томского государственного педагогического университета, (10), 193–201.
  10. Лысак, И.В. (2014). Междисциплинарность и трансдисциплинарность как подходы к исследованию человека. Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики, (6, II), 134–137.
  11. Авер’янова, Н.М. (2007). Образотворче мистецтво як чинник національного виховання особистості (українознавчий аналіз). Автореферат дис.. ... канд. філос. наук: спец. 09.00. 12 «Українознавство». КНУ імені Тараса Шевченка. Київ, Україна.
  12. Кононенко, П.П. (2006). Українознавство. Підручник для вищих навчальних закладів. К.: Міленіум.
  13. Кононенко, Петро, Кононенко, Тарас (2008). Українці у світовій цивілізації і культурі К.: НДІУ.
  14. Кононенко, Петро, Кононенко, Тарас (2013). Українознавство ХХІ століття: стан, проблеми, перспективи розвитку як системи інтегративних знань. Українознавство. Випуск 2(47). К.: ННДІУВІ. С. 6-15.
  15. Кононенко, Петро, Кононенко, Тарас (2007). Українська освіта у світовому часопросторі. К.: Товариство “Знання” України.
  16. Kononenko, P., Kononenko, T. (2013). Ukrainian studies of the XXI century: state, problems, prospects of development as a system of integrative knowledge. Ukrainian studies. 2.
  17. Сергійчук, В. (2023). Соборна пам’ять України. Календар-Альманах. Київ: ПП М.І. Сергійчук.
  18. Сергійчук, В. (2013). Український Крим. Вид. 2-ге, доповнене. Вишгород, 304 с.
  19. Сергійчук, В. (2017). Шляхи формування української ідентичності і державності: автохтонне хліборобство та глибока духовність. Народна творчість та етнологія. Випуск 4. С. 26-40
  20. Сергійчук, В.І., Піскун, В.М. & Воропаєва, Т.С. (2005). Трансформація національної ідентичності: історіософські, культурологічні та соціально-психологічні аспекти. Фундаментальні орієнтири науки. (с. 24–53). Київ: Академперіодика.
  21. Бойко, С.М. (2005). Становлення і розвиток національної самосвідомості українського народу: ціннісний вимір. Автореф. дис…к. філос. н.: 09.00.12 – українознавство. КНУ імені Тараса Шевченка. Київ, Україна.
  22. Авер’янова, Н.М. (2017). Гібридна війна: російсько-українське протистояння. Молодий вчений, (3(43)), 30–34.
  23. Авер’янова, Н.М. & Воропаєва, Т.С. (2020). Інформаційна безпека України: соціально-філософські аспекти. Молодий вчений, (10(86)), 297–303. Вилучено з: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-10-86-61
  24. Voropayeva, Tatiana, Averianova, Nina. Factors for Improving Ukraine’s Information Security System in the Context of the Russian-Ukrainian Neo-Imperial War: Integrative Approach. 2022 IEEE 9th International Conference on Problems of Infocommunications, Science and Technology (PIC S&T), Kharkiv, Ukraine, 2022, pp. 373-378, doi: 10.1109/PICST57299.2022.10238609.
  25. Воропаєва, Тетяна & Авер’янова, Ніна. (2019). Цивілізаційний розвиток українського народу: культуротворчі аспекти. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (4), 18–23.
  26. Ковтун, Л.І. (2011). Міфологема софійності в культурі Київської Русі. Українознавчий альманах, (6), 25–29. Вилучено з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2011_6_8.
  27. Ковтун, Л.І. (2009). Український колористичний код світотворення. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Українознавство, (13), 49–52. Вилучено з: http://ukrbulletin.univ.kiev.ua/Visnyk-13/Kovtun.pdf
  28. Кульчицький, Станіслав. (2013). Український Голодомор: оцінка втрат. Краєзнавство. (4), 37–54.
  29. Кульчицький, Станіслав. (2018). Мільйони загиблих: скільки саме? День. № 65–66. 13 квітня. Вилучено з: https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/milyony-zagyblyh-skilky-same
  30. Закон України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні». (2006). Верховна Рада України. Законодавство України. Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376-16#Text
  31. Василенко, Володимир. (2009). Голодомор 1932–1933 років в Україні як злочин геноциду. Правова оцінка. К.: Вид-во імені Олени Теліги, 48 с.
  32. Лібанова, Елла. (2009). Оцінка демографічних втрат України внаслідок Голодомору 1932–1933 років. Голодомор 1932–1933 років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка. Матеріали міжнародної наукової конференції. Київ, 25-26 вересня 2008 р. К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 266–277.
  33. Сюндюков, Ігор, Торба, Валентин. (2021). Чому стала можливою катастрофа 1933-го року? Історик Василь Марочко – про ключові проблеми вивчення терору голодом. День. № 141–142. 25 листопада. Вилучено з: https://day.kyiv.ua/ru/article/podrobnosti/chomu-stala-mozhlivoyu-katastrofa-1933-go-roku
  34. Сергійчук, Володимир. (2016). Голодомор 1932–1933 років як геноцид українства. Видання четверте, доповнене. В.: ПП Сергійчук М.І. 320 с.
  35. Реальні факти підрахунку жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років. (2021). Укрінформ. 24 листопада. Вилучено з: https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3355099-realni-fakti-pidrahunku-zertv-golodomorugenocidu-19321933-rokiv.html
  36. Малько, Вікторія. (2021). Голодомор-геноцид. Історія цифри «3,9» і російська дезінформація. Радіо-Свобода. 2021. 12 грудня. Вилучено з: https://www.radiosvoboda.org/a/holodomor-kilkist-zhertv-rosiyska-dezinformatsiya/31604692.html
  37. Воропаєва, Т. С. & Авер’янова, Н. М. СТРАТЕГІЯ «РОЗУМНОЇ СИЛИ» ЯК НАЙОПТИМАЛЬНІША СТРАТЕГІЯ ПЕРЕМОГИ В РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ. The 11 th International scientific and practical conference “Innovations and prospects of world science” (рр. 476–483). June 22-24, 2022. Perfect Publishing, Vancouver, Canada. 2022. Вилучено з: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2022/06/INNOVATIONS-AND-PROSPECTS-OF-WORLD-SCIENCE-22-24.06.22.pdf