Під час Київської наступальної операції 6 листопада 1943 року місто Київ було звільнено від німецьких військ частинами та підрозділами Червоної армії. Розвиваючи цей успіх та виконуючи вимоги Ставки верховного головнокомандування, радянські війська продовжили свій наступ в різних напрямках від Києва. 7 листопада від німецьких військ було звільнено місто Фастів, 10 – місто Радомишль, 12 – місто Житомир. Відсутність напрямку зосередження основних зусиль призвела до розпорошення сил наступаючих військ та розтягування шляхів забезпечення на десятки кілометрів. Підрозділи служб забезпечення, артилерійські частини все ще знаходились в районі Києва. Значна кількість матеріальних ресурсів все ще залишалась на лівому березі Дніпра. Цим скористалось німецьке військове командування, яке перекинуло на київський напрямок свої резерви, які вже 8 листопада розпочали серію потужних контрударів. Радянським військами були втрачені Коростишів, Житомир, Брусилів та інші нещодавно звільнені населені пункти. З огляду на такий розвиток ситуації й подальші спроби німецьких військ просуватися у напрямку Києва, радянським військовим командуванням було прийнято рішення готувати місто до нової оборони.