Спробуємо проаналізувати феномен релігії та релігійної свідомості в контексті філософсько-психологічних підходів до людини у гуманістичному психоаналізі Е.Фромма. Насамперед важливо відзначити, що саме у гуманістичному психоаналізі Е.Фромма робиться надзвичайно конструктивна спроба пов’язати феномен релігійності з об’єктивно існуючими екзистенційними потребами людини, що породжені «людською ситуацією» – трагічною дихотомічністю становища людини як єдиної живої істоти, наділеної самосвідомістю і здатністю усвідомлювати власну смертність – завдання, з яким не вдалося повною мірою впоратись філософам-екзистенціалістам.