У глобальному контексті правового розвитку XXI століття війна постає не лише як інструмент збройного протиборства, але й як виклик самому існуванню системи захисту прав людини. Незалежно від свого характеру — міжнародного чи неміжнародного — війна є катастрофою прав людини, що знищує базові гарантії індивідуальної безпеки, гідності та свободи. Збройні конфлікти порушують як індивідуальні права, так і колективні гарантії, завдаючи непоправної шкоди цивільному населенню.
